ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ про Семінар з питань підготовки регіональних планів заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

про Семінар з питань підготовки регіональних планів заходів
з пом’якшення наслідків зміни клімату

м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська обласна держадміністрація
9-10 липня 2009 року

На Виконання Розпорядження КМУ від 05.03.2009 № 272-р «Про внесення змін до Національного плану заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату» 9-10 липня 2009 року в місті Дніпропетровську відбудеться Семінар з питань підготовки регіональних планів заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату, зменшення викидів парникових газів, та впровадження зелених інвестицій.
Семінар проводять Національне агентство екологічних інвестицій України разом з Дніпропетровською обласною держадміністрацією, Міністерством промислової політики, Об’єднання «Металлургпром», Придніпровський науковий центр НАН України.

Для получения средств в Украине полученных от реализации квот по Киотскому протоколу, требуется подготовить проекты по энергосбережению. Для решения этой задачи в Днепропетровске проводится семинар.
Цели семинара:
- оказать помощь предприятиям в создании проектов по энергосбережению;
- консультировать предприятия в продвижении проектов по прохождению экспертиз согласно Порядка НАЭУ;
- детально ознакомить предприятия с механизмами Киотского протокола.
Украина, согласно Киотского Протокола (1997 г.), продала Японии квот на 30 млн. т. СО2 стоимостью 4.5 млрд. грн. Средства, вырученные от продажи квот на выбросы парниковых газов, будут направлены исключительно на проекты по внедрению энергосберегающих технологий и охране окружающей среды. Три источника всесторонней модернизации Украины:
Первый источник – это расходы из стабилизационного фонда госбюджета в объеме 5 млрд. долл.;
Второй источник – продажа квот на выбросы двуокиси углерода в атмосферу. (Эти средства будут использоваться как зеленые инвестиции для развития технологий энергосбережения);
Третий источник – кредитование.
Киотский протокол – международный документ, принятый в Токио (Япония) в декабре 1997 г. в дополнение к Рамочной конвенции ООН об изменении климата (РКИК). Киотский протокол стал первым глобальным соглашением об охране окружающей среды, основанным на рыночных механизмах регулирования – механизме международной торговли квотами на выбросы парниковых газов.

Роз'яснення

Для прискорення отримання результатів від участі в семінарі пропонуємо Вам підготувати проекти або проектні пропозиції в енергетичних галузях:

Проекти в паливно-енергетичному комплексі, які повинні привести до істотного зменшення викидів парникових газів включають:
впровадження сучасних приладів і систем обліку енергоносіїв при їхньому виробництві, транспортуванні й споживанні;

• поліпшення якості вугілля для використання в традиційній вугільній енергетиці й впровадження котельного встаткування на основі технології циркулюючого киплячого шару для використання відходів вуглезбагачення й використання високозольного вугілля;
• поліпшення стану електричних мереж, зниження технологічних втрат електроенергії при її транспортуванні й розподілі;
• збільшення обсягів використання шахтного метану;
• розширення використання когенераційнних установок;
• встановлення нових газоперекачувальних агрегатів на магістральних газопроводах;
• розширення використання вторинних енергоресурсів і відходів вуглезбагачення;
• встановлення компенсуючих пристроїв в електричних мережах і т.п.

Проекти для електромережвключають:

• впровадження економічних електричних трансформаторів;
• вдосконалення системи передачі й розподілу електроенергії;
• використання систем акумуляції теплової енергії;
• впровадження високовольтних ліній передач постійного струму;
• впровадження високовольтних ліній передач постійного струму;
• поліпшення стану електричних мереж, зниження технологічних втрат електроенергії при її транспортуванні й розподілі, розвиток системостворюючих ліній, формування мережі 750 кв, підвищення ефективності управління й контролю при транспортуванні, розподілі й споживанні електроенергії;
• установка компенсуючи пристроїв в електричних мережах і т.ін.

В теплоенергетиці:
• поставка на електростанції України проектного палива: це дозволить знизити викиди за рахунок більш ефективного спалювання пального та знизить витрати енергокомпаній на технічне обслуговування обладнання;
• виключення використання природного газу і мазуту для спільного спалювання з твердим паливом: це має призвести до більш ефективного процесу спалювання;
• переважне використання природного газу і мазуту на найбільш економічних газомазутних блоках - навантаження сучасних економічних блоків є одним з найзначніших заходів зі зменшення викидів СО₂;
• зменшення втрат з димовими газами - утилізація тепла димових газів є суттєвим заходом з енергозбереження;
• зменшення непроектних присмоктів повітря - призведе до вдосконалення процесу горіння палива в топці, до більш ефективного спалювання;
• реконструкція існуючого паротурбінного обладнання та його допоміжного обладнання.

До найбільш ефективних проектів у галузі можна віднести:
- впровадження газотурбінних надбудов до існуючих енергоблоків потужністю 800 та 300 МВт;
- переведення частини конденсаційних енергоблоків ТЕС в режим когенерації;
- впровадження в теплоенергетиці України паро газових установок на природному газі, мазуті та твердому паливі (за різними технологіями);
- застосування технології спалювання низькосортних палив із застосуванням технології псевдозрідження;
- використання водовугільних суспензій як палива;
- переобладнання газових турбін на спалювання метанолу, біогазу, водовугільних суспензій та інших видів біопалива;
- використання паливних елементів, що працюють на основі когенерації видів палива, які можуть бути газифіковані;
- впровадження газових турбін із проміжним охолодженням;
- будівництво електростанцій, що працюють на порошкоподібному вугіллі;
- камери згоряння для паливних шлаків, що утворяться при спалюванні вугілля, у комбінації з бітумінозним вугіллям і т.п..

Що стосується підприємств комунальної теплоенергетики фахівцями пропонуються такі проекти.
Для підвищення ефективності роботи котельнихта відповідно зменшення викидів ПГ:
Мало та середньовитратні проекти:
- впровадження сучасних пальникових пристроїв;
впровадження рециркуляції відхідних газів;
утилізація теплоти відхідних газів;
-впровадження регульованих приводів на димососах та вентиляторах котлоагрегатів;
- впровадження регульованих приводів на мережевих насосах;
- впровадження сучасних пристроїв автоматичного регулювання процесів горіння
з контролем технологічних параметрів;
- впровадження сучасних пристроїв автоматичного регулювання технологічних процесів котельні;
- створення інформаційної системи контролю роботи котельні;
Такі, що потребують значних капітальних вкладень і можуть стати заходами спільного впровадження;
- заміна котлоагрегатів на сучасні і більш ефективні;
- створення автоматизованої системи диспетчерського управління теплопостачанням.

Підвищення ефективності систем транспортування та розподілу тепла:

• реконструкція магістральних та розподільних мереж з використанням сучасних попередньо ізольованих теплопроводів;
• модернізація ЦТП;

   

• комерційний облік теплоспоживання;
• теплоізоляція трубопроводів;
• погодне і добове регулювання опалення;

   

• квартирний облік споживання гарячої води;
• підвищення ефективності радіаторів.

Підвищення ефективності систем транспортування та розподілу газу:

• заміна пошкоджених ділянок газопроводів на нові сталеві або поліетиленові труби;
• ремонт пошкоджених ділянок газопроводів з використанням поліетиленових труб;
• використання поліетиленових труб при новому будівництві газових мереж;

Системи водопостачання та каналізації:
Основні напрямки, найбільш ефективні щодо скорочення емісій ПГ у цій сфері такі:
1) збір та утилізація мулу і метану на очисних спорудах;

• зменшення енергоспоживання;
• економія води.

Серед можливих проектів з економії води слід відзначити такі:

• встановлення квартирних лічильників холодної і гарячої води та запровадження ефективної системи розрахунків;
• встановлення лічильників на виробництві та в державних і комерційних установах;
• підвищення тарифів і введення стовідсоткової оплати за воду;
• ремонт і реконструкція мережі водопостачання, виявлення та усунення течі, проведення поточного ремонту системи водопостачання;
• встановлення ефективного сантехнічного обладнання;
• освітні програми з підвищення обізнаності

Що стосується діяльності, пов'язаної зі скороченням викидів парникових газів на підприємствах вугільної галузі то вона може проводитися в таких напрямках:

• централізація тепло - і енергопостачання шахтарських селищ із ліквідацією дрібних котелень, обладнаних котлами старих конструкцій;
• удосконалення технології процесу згоряння палива з переходом на спалювання твердого палива в топках з "киплячим шаром";
• переведення котлоагрегатів шахтних котелень із твердого палива на газ із використанням метану, що добувається попутно;
• профілактика самозаймання й гасіння породних відвалів, підтримка регламентованої технології формування плоских породних відвалів.

Поряд з відновленням шахтного фонду, будівництвом нових шахт і збагачувальних фабрик планується впровадити наступні проекти:

• переведення систем внутрішнього й зовнішнього електропостачання на підвищену напругу;
• оптимізація режимів електропостачання й вибір раціональної конфігурації електромереж;
• оптимізація вантажопотоку й структури транспорту;
• впровадження засобів управління режимами роботи потужних електроприводів;
• компенсація реактивної потужності в шахтних електромережах..

У нафтовій галузі будуть здійснені наступні основні проекти щодо зниження споживання енергоресурсів і скорочення викидів ПГ:

• впровадження нових інтенсивних методів видобутку нафти для підвищення нафтовіддачі пластів;
• впровадження технології селективної хімічної обробки свердловин для додаткового видобутку нафти й природного газу;
• підвищення швидкості проходки свердловин за рахунок впровадження форсованого режиму буріння;
• установка частотно-регульованих електроприводів на насосних установках;
• впровадження когенераційних установок;
• застосування сучасних каталізаторів на установках риформінгу вуглеводнів;
• впровадження сучасних процесів поглибленої переробки нафти й т.ін.

У металургійному комплексі основні заходи пов'язані з енергоефективними технологіями, а також збільшенням обсягу використання вторинних енергоресурсів.
Зокрема, у чорній металургії:

• підвищення рівня використання вторинних енергоресурсів;
• попереднє нагрівання вугілля теплом, що відходить;
• використання домішок пилоподібного вугілля в доменному виробництві;
• удосконалення технологічних процесів, заміна мартенівської технології виплавки стали технологією конверторної виплавки й впровадження технологій доменної плавки чавуну із вдмухуванням гарячих поновлюваних газів на холодному технологічному кисні й пиловугільній суміші.

Серед проектів пом'якшення антропогенного впливу на зміну клімату, а відтак і енергозбереження в машинобудуванні, можна виділити:
1) високо-та середньовитратні:
• утилізація вторинних енергоресурсів;
• заміна фізично та морально застарілого технологічного обладнання;
2) маловитратні:
• підвищення ступеня завантаження енергетичного і технологічного обладнання;
Серед проектів з енергозбереження в хімічній промисловості можна виділити:
1) високо-та середньовитратні:

• використання циклічних технологій;
• впровадження ефективних газових пальників на обертових фосфатних печах;
• модернізація теплогенераторів на сушарнях барабанах;
• удосконалення процесів сушіння, зневоднювання й дозування сипучих матеріалів;
• підвищення рівня використання вторинних енергоресурсів і т.п.;
• модернізація насадок конверторів агрегатів синтезу аміаку;
• впровадження реакторів для виробництва добрив, що працюють на природному газі.

Промисловість будівельних матеріалів:
Пріоритетними енергозберігаючими проектами в цій області можуть бути:

• поширення сухого способу виробництва цементу;
• впровадження повітряних сепараторів для механічного розділення потоків частинок цементу, фосфатів, бокситів, піску, промислових мінералів і ін. в цементній промисловості;
• підвищення рівня використання теплових ВЕР обертових циліндричних печей;
• впровадження енергозберігаючих технологій виробництва легких наповнювачів;
• збільшення випуску пустотної цегли й ніздрюватого бетону;
• удосконалення режимів теплової обробки бетонуй .

Будівництво:
Проекти по скороченню викидів ПГ з будівель можна розділяють на три категорії:
1)cкорочення енергоспоживання та внутрішньої енергії в будинках;

• перехід на низьковуглецеві види палива, включи підвищення частки поновлюваної енергії;
• контролювання викидів інших парникових газів, крім СО₂.

Транспорт:
Три основні напрямки, за якими енергоефективність транспортного сектору може бути підвищена: розробка загальної стратегії розвитку галузі, економічні важелі для зменшення попиту та технологічні рішення. Проекти, вжиті за цими трьома напрямками, в свою чергу, призведуть до скорочення емісій ПГ в транспортному секторі.
До найбільш ефективних технологічних проектів щодо пом'якшення впливу зміни клімату в транспортному секторі відносять:
• удосконалення структури транспортного парку та оптимізація його використання;
• поліпшення технічних характеристик двигунів транспортних засобів;
• покращення якості доріг та транспортного потоку.
Можна запропонувати такі можливі шляхи пом'якшення впливу транспортного сектору на зміну клімату:
• технологічні вдосконалення транспортних засобів, якості пального і транспортної інфраструктури;
• зміна способів перевезення та використання транспорту; .
• управління потребами у використанні транспорту;
• фінансова підтримка досліджень, розвитку та впровадженню нових технологій;
• добровільні стандарти та об'єднані державні та промислові ініціативи, стандарти, такси;
• більш широке використання рідкого нафтового газу, стисненого природного газу, альтернативних видів палива (природного газу, пропану, електромобілі;
• освіта та інформування населення тощо;
• розвиток громадського транспорту та інфраструктури доріг, переведення міських автобусів на більш чисті види пального, а також оновлення тролейбусного парку міст;
• надання субсидій на розвиток громадського транспорту (зокрема електротранспорту) сприятиме відповідному скороченню емісії від приватного автотранспорту.

Викиди:
Викиди в цій категорії пов'язані з викидами при видобутку, транспортуванні, переробці й зберіганні вугілля, нафти й природного газу.
Проекти по зниженню викидів ПГ в цій категорії включають:

• удосконалені технології виявлення викидів;
• зменшення викидів і горіння (спалення) газу в процесі видобутку;
• удосконалення компресорної техніки;
• технології зі зниженим рівнем викидів і їхнє використання (використання попутного та факельного газу для вироблення енергії);
• технології вуглевидобутку (зменшення виділення метану);
• утилізація метану, що утвориться в порожнечах вироблених шахт, та утилізація метану, що виділяється через тріщини, перед початком активної розробки родовища;
• вилучення та утилізації шахтного метану з підземних шахт, а також завдяки оксидації метану, який міститься у вентиляційному повітрі. Оксидація і вентиляційного повітря шахт вивільняє тепло, яке може і використовуватися безпосередньо на шахтах для отримання електроенергії.

На Виконання Розпорядження КМУ від 05.03.2009 № 272-р «Про внесення змін до Національного плану заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату» 9 липня 2009 року в місті Дніпропетровську відбудеться Семінар з питань підготовки регіональних планів заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату, зменшення викидів парникових газів, та впровадження зелених інвестицій.
Семінар проводять Національне агентство екологічних інвестицій України разом з Дніпропетровською обласною держадміністрацією за участю центральних органів влади.

ПРОГРАМА ТА ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРУ

У Семінарі приймуть участь голова Національної агенції екологічних інвестицій України І.В. Лупальцов, голова Дніпропетровської облгосадміністрації В.В. Бондар, заступники міністрів міністерств охорони навколишнього природного середовища України, з питань житлово-комунального господарства України, палива та енергетики України, представники виконавчої влади областей України, фахових науково-технічних установ, промислових підприємств на яких вже впроваджені проекти сумісного впровадження, підприємств і організацій Дніпропетровської, Запорізької, Харківської, Кіровоградської, Полтавської областей, громадських організацій.
По закінченню Семінару буде проведено прес-конференцію для представників засобів масової інформації.

Порядок проведення:

ТЕМИ СЕМІНАРУ

Програмою семінару передбачено розгляд наступних питань:

• Порядок залучення коштів під проекти сумісного впровадження та зелені інвестиції.
• Практична допомога підприємствам щодо розробки проектів та підготовки документів до пред’явлення в Національну Агенцію екологічних інвестицій України для залучення коштів для їх реалізації.
• Механізми реалізації положень Кіотського протоколу до РКЗК ООН придатні до впровадження в Україні.
• Інвентаризація джерел викидів парникових газів.
• Наявний досвід та перспективи реалізації проектів в рамках механізмів Кіотського протоколу в галузях економіки України.
• Підготовка регіональних планів заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату. Методичний підхід, наявний досвід та перспективи.

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ СЕМІНАРУ

Керівництво семінару

• Сергєєв Віктор Володимирович – голова оргкомітету, заступник Голови дніпропетровської облдержадміністрації
• Задорожний Вячеслав Казимирович – співголова оргкомітету, заступник Голови дніпропетровської облради
• Лупальцов Ігор Володимирович - співголова оргкомітету, Голова Національної агенції екологічних інвестицій України
• Караул Анатолій Олексійович – заступник голови оргкомітету, президент ГО «Енергетичний Альянс».
• Сасюк Микола Макарович – заступник голови оргкомітету, заступник Голови Національної агенції екологічних інвестицій України

Члени оргокомітету

• Куруленко Святослав Сергійович – радник Голови Національної агенції екологічних інвестицій України
• Тимчук Андрій Олександрович –начальник Головного управління промисловості ОГА
• Кирпичев Едуард Олексійович - начальник управління паливно-енергетичного Комплексу ОГА
• Білоусов Андрій Леонідович - начальник управління житлово- господарства ОГА
• Оксамитний Олександр Федорович – начальник державного управління охорони навколишнього природного середовища в дніпропетровської області
• Лесовий Віктор Васильович – заступник об’єднання «Металлургпром»
• Бєляков Віктор Миколайович – директор ПНЦ НАН України
• Шматков Григорій Григорович – позаштатний радник Голови ОГА

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ ТА УМОВИ УЧАСТІ УСЕМІНАРІ

Семінар відбудеться в приміщенні Дніпропетровської облдержадміністрації за адресою: Дніпропетровськ, пр. Кірова, 1, третій поверх, зала засідань.

Запрошуємо Вас до участі в Семінарі та надати кандидатуру для участі до 01.07.09р.
Вартість участі одного учасника складає 1002 грн. (у тому числі ПДВ 167 грн.). У вартість входить роздаткові та методичні матеріали, кава-брейки, інші організаційні заходи.
Реквізити «Енергетичного Альянсу», на які необхідно перерахувати кошти за участь в семінарі: р/р 26007091000670,
Жовтневе відділення ХОФХ АКБ «Укрсоцбанк», м. Харків
МФО 351016, ЕДРПОУ 36441604, Код банку 09351014

У випадку необхідності бронірування міст в готелі, просимо своєчасно попередити оргкомітет семінару.
Для вирішення питань, пов’язаних з організацією Семінару, просимо звертатися до виконавця організаційних заходів – «Енергетичний Альянс» за наступними координатами:

Тел./факс:: 8- 056 – 370-37-90.
Тел./факс: 8 -562 – 31- 33-72.
E-mail: info@e-a.org.ua

Контактні особи:
Президент Альянсу: Караул Анатолій Олексійович ( 8 050 342 45 28)
Координатори заходів: Ослаєва Катерина (8 095 235 31 92)
Раєвській Олександр (8 097 712 04 83)

З повагою, Голова оргкомітету, заступник Голови Дніпропетровської облдержадміністрації В. Сергєєв